Молекулярна алергодіагностика

Молекулярна діагностика допомагає розрізняти справжню чутливість організму до дії подразників від підвищеної чутливості через перехресну реактивність до декількох алергенів (полісенсибілізацію) і розпізнавати антигени-індуктори. Виконуючи звичайні аналізи, не буде можливим визначити релевантні алергени. Саме за допомогою алергодіагностики на молекулярному рівні з’являється можливість з’ясувати, що є причиною алергії – один алерген, два або набагато більше алергенів. Крім цього, молекулярне дослідження спрямоване на оцінку можливості прояву періодичного важкого реагування на чужорідні білки. Якщо лікарю відомо, який із компонентів антигену несе для пацієнта найбільшу небезпеку, це допоможе при проведенні інших досліджень (провокаційних тестів), а також при призначенні імунотерапії (введенні алергену в організм зі збільшенням дозування для досягнення відсутності на нього реакції).

Кому слід пройти цю діагностику?

Молекулярна діагностика алергії призначається лікарем-алергологом у таких випадках:

• Якщо у пацієнта спостерігається кропив’янка, екзема, ангіоневротичний набряк, алергічний риніт, кон’юнктивіт, бронхіальна астма;
• Дітям та підліткам зі скаргами на алергічні реакції;
• Щоб визначити головний та другорядний білок при харчовій алергії;
• За відсутності позитивного результату після проведеної антигістамінної терапії;
• Щоб спрогнозувати можливість зміни форми алергії та її переходу до хронічної форми;
• Щоб підібрати ефективний препарат при аллергенспецифічній імунотерапії та зменшити вираженість таких симптомів як нежить, чхання, сльозотеча;
• Щоб оцінити ймовірність появи інших реакцій і захворювань на тлі алергії;
• Виявити чутливість (активну, пасивну, моно- і полівалентну сенсибілізацію) пацієнта при попаданні антигенів до організму;
• Для встановлення перехресної реактивності.

Інтерпретувати результати проведених досліджень та рекомендувати лікування певними медикаментами може тільки лікар.

Правила підготовки пацієнта

Для аналізу здається кров з вени (у деяких випадках з пальця) вранці, натщесерце, через 8-12 годин після прийому їжі. Можна пити просту воду. Перед дослідженням забороняється вживати алкоголь протягом 24 годин. Крім цього, за кілька днів до здачі аналізу не рекомендується їсти гостру, смажену та жирну їжу, пити каву і чай, а також займатися активними фізичними вправами. Перед аналізом потрібно заспокоїтися, не нервувати, не курити. УЗД, рентген, масаж та інші фізіопроцедури бажано перенести на інший час. Якщо пацієнт приймає якісь лікарські препарати, то про це потрібно попередити лікаря, і в разі необхідності, скорегувати їх прийом.