Видалення атероми

Як виглядає атерома можна зрозуміти за її зовнішніми ознаками. Це зазвичай округле або овальне підшкірне утворення з чіткими межами, що виступає над поверхнею шкіри. Така нібито тверда гулька на голові або іншій частині тіла може бути рухомою при прощупуванні та по консистенції м’яка і еластична. Розмір атерома десь від 0,5 см до 5-7 см, частіше 1-3 см. Її характерна ознака: це темна точка в центрі (закупорена пора) – вихідний отвір протоки сальної залози. При натисканні звідти якраз може виділятися густий білувато-жовтий вміст з неприємним запахом. Але самостійно вичавлювати його КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЕНО! Бо є великий ризик інфікування ранки.

Симптоми атерома має такі:

• безболісне утворення;
• загалом не викликає дискомфорту;
• єдина проблема – мінімальний косметичний дефект.

ДУЖЕ ВАЖЛИВО: якщо атерома почала боліти, почервоніла, збільшилася в розмірах – це ознака запалення і того, що потрібна екстрена консультація лікаря!

Щоб наочно розуміти, як виглядає атерома, нижче покажемо її на фото. Атерома звичайна від гнійної відрізняється візуально. Це допомагає чітко зрозуміти – яка саме у вас. Гнійна атерома на фото, як ми бачимо, запалена і більш червона. Тоді як звичайна атерома на фото має просто типові розміри і форму. А особливо важливо звертати увагу на атерому на голові, бо через волосисту частину зазвичай складніше її розгледіти.

Де найчастіше з’являється атерома: локалізація

Атероми виникають лише в місцях, де є сальні залози. Тобто майже на всьому тілі, крім долонь і підошов. Але є найпоширеніші локалізації. Це:

• Волосиста частина голови – саме атерома на голові є у 40-50% всіх випадків. Зазвичай така тверда гулька на голові з’являється на потилиці, скронях та тім’яній ділянці.
• За вухом та на вусі – теж дуже часта локалізація. Атерома вуха або за вухом буває у 20-25% всіх випадків.
• Обличчя – виникає в області, де підборіддя, щоки, лоб, надбрівні дуги, носогубний трикутник. Атерома на обличчі буває у 15-20% всіх випадків та особливо турбує саме через естетичний дефект.
• Спина – зачіпає частіше міжлопаткову область та поперек. Буває у 10-15% всіх випадків.
• Шия – задня та бічні поверхні. Буває у 5-10% всіх випадків.
  Пахова область – буває значно рідше, але можлива.

Відмітимо, що, наприклад, атерома на голові часто буває множинна. Це пов’язано з кількістю сальних залоз у цій ділянці і, відповідно, їх активною роботою.

Пацієнти часто відкладають візит до лікаря, сподіваючись на самовиліковування. Але чи може атерома пройти сама? Ні, атерома справді НЕ може зникнути сама. Причини цього:

• Капсула атероми – це сформована сполучнотканинна структура, яка просто НЕ розсмоктується самостійно.
• Вміст кісти (тобто кератин, шкірне сало) не може вийти через закупорену протоку.
• Організм не має механізмів для саморозсмоктування таких утворень.

Якщо продовжувати думати, а чи може атерома пройти сама – варто розуміти, що може статися без потрібного лікування. А це:

• Варіант 1: Атерома залишається незмінною роками – це найпоширеніший сценарій, але косметичний дефект зберігається для вас.
• Варіант 2: Можливе її повільне збільшення – капсула поступово росте через накопичення вмісту.
• Варіант 3: Нагноєна атерома – подібне її запалення є найнебезпечнішим сценарієм.
• Варіант 4: Її самовільне вскриття – атерома може прорватися, але капсула залишається, тому через кілька місяців утворення просто з’явиться знову (так званий рецидив).

Чи можливе консервативне лікування? Деякі джерела згадують про розсмоктуючі мазі, протизапальні засоби, але їх ефективність НЕ доведена. Єдиний надійний спосіб позбутися атероми назавжди: хірургічне видалення разом з капсулою. Якщо видалити лише вміст, але залишити капсулу, рецидив гарантований аж у 80-90% випадків!

Атерому треба правильно діагностувати, відрізнивши від інших новоутворень. Отже, методи діагностики є такі:

• Візуальний огляд – досвідчений дерматолог або хірург може встановити діагноз, розуміючи її характерний вигляд з центральною точкою.
• Пальпація утворення – визначення консистенції, рухливості, болючості.
• УЗД м’яких тканин – ультразвукова діагностика показує кістозне утворення з рідким або напіврідким вмістом, чіткі межі, капсулу, глибину залягання та зв’язок з навколишніми тканинами. Це дозволяє відрізнити атерому від ліпоми, фіброми, лімфовузла.
• Гістологічне дослідження видаленого матеріалу – обов’язкове після видалення, коли матеріал відправляють на патоморфологічний аналіз, щоб на 100% підтвердити доброякісність та виключити злоякісний процес. Результат зазвичай готовий через 7-14 днів.
• Дерматоскопія – огляд під збільшенням також для виключення злоякісного процесу: меланоми та інших пухлин шкіри.
• Біопсія – проводиться рідко, лише при чіткій підозрі на злоякісне утворення.

У випадку атероми завжди потрібна диференційна діагностика, щоб виключити те, з чим можна її сплутати. А плутають зазвичай з такими утвореннями, як:

• ліпома (жировик) – м’якша та без центральної точки, розташована глибше;
• фіброма – щільніша, нерухома;
• гігрома – більше в області суглобів;
• лімфаденіт – збільшений лімфовузол, болючий, рухливий;
• дермоїдна кіста – вроджена, зазвичай у дітей;
• злоякісні пухлини шкіри – щільні, фіксовані та з виразкою.

Єдиний зараз ефективний метод лікування – хірургічне видалення атероми разом з капсулою. Лікування атероми без операції, тобто консервативне лікування (мазі, компреси, народні методи), НЕефективне. Причому важливо розуміти, що лікування атероми без операції не усуває причину її виникнення, тому, коли залишається капсула – атерома з’являється потім знову.

Сучасні методи видалення атероми:

• Класичне хірургічне висічення – як традиційний метод.
• Лазерне видалення атероми.
• Радіохвильове видалення – радіохірургія.
• Комбінований метод – поєднання хірургії та лазера.

Вибір методу залежить від:

• Розміру атероми – невеликі часто видаляють лазером, а великі класичним хірургічним способом.
• Локалізації – наприклад, обличчя потребує більш косметичних методів, тому для естетики на ньому частіше роблять теж лазерне видалення атероми.
• Наявності запалення – при гнійній атеромі лише класична хірургія.
• Побажань пацієнта і можливостей клініки – на видалення атероми ціна в різних клініках, наприклад, різна. Це також пацієнт враховує.

Видалення проводиться амбулаторно (не потрібна госпіталізація). Проводиться воно під місцевою анестезією (це повне знеболювання; загальна анестезія – вкрай рідко). Якщо атерома гнійна, роблять дренування гнійної порожнини перед або під час видалення. Тривалість операції – орієнтовно 15-40 хвилин, а пацієнт йде додому одразу після операції. Видалення атероми у Києві можна швидко та комфортно зробити в клініці Мед-Део.

Ускладнення після видалення виникають рідко (менше 5% випадків), але пацієнт повинен про них знати.

Отже, можливі ускладнення:

• Рецидив атероми – якщо капсула видалена не повністю, атерома може утворитися знову на тому ж місці через кілька місяців або років; лікування тут – лише повторне видалення атероми.
• Інфікування рани – при недотриманні рекомендацій по догляду. Ще інфікування це часто про те, чому не зашили рану. Не зашивають її рідко – коли, наприклад, треба уникнути накопичення гною та полегшити дренування. Ознаки: гній, виражене почервоніння, біль, температура. А лікування тут одне – антибіотики і санація рани.
• Кровотеча (рідко) – при порушенні коагуляції судин або прийомі антикоагулянтів. Лікування у цьому випадку – зупинка кровотечі та ревізія рани.
• Келоїдний або гіпертрофічний післяопераційний рубець – схильність до утворення грубих рубців, частіше у молодих людей та на тілі (спина, грудна клітка). Профілактика цього – використання протирубцевих мазей, силіконових пластирів.
• Рецидив запального процесу – при неповному видаленні капсули та наявності залишкової інфекції там.
• Тимчасове ущільнення в зоні операції – нормальне явище, але іноді пацієнти хвилюються. Коли після видалення залишилося ущільнення, воно зазвичай природно розсмоктується протягом 2-3 місяців.

Реабілітація після видалення атероми доволі проста. Це самостійна щоденна обробка антисептиками (хлоргексидин, перекис водню), перев’язки та плановий контроль лікаря. Займає реабілітація після видалення десь 1-2 тижні.

Щоб не було ніякого ускладнення після видалення атероми, важливі профілактичні кроки запобігання рецидиву. Це одразу вибір досвідченого хірурга, дотримання його рекомендацій та контрольний огляд хірурга вже після.