Вестибулопластика

Вестибулопластика – це невелика операція, мета якої є поглиблення присінку рота. Це простір між губами та яснами чи щоками. Саме у цю «кишеню» зазвичай ми ніби кладемо зубну щітку при чищенні зубів.

• Головна мета – зменшити ризик відступання ясен та укріпити їх.
• Є також «помічником» у протезуванні або імплантології.
• Покращує дикцію та усуває деякі її дефекти.
• Робиться різними методами – лазером, скальпелем тощо.
• Усього займає 20-40 хвилин, а термін відновлення 2-4 тижні.

Вестибулопластика в стоматології є фактично базової і нескладною операцією. Наприклад, на відміну від імплантації, вона менш травматична та й проводиться швидше. Вестибулопластика робить ясна міцнішими, усмішку здоровішою на вигляд та сприяє, щоб зуби добре трималися хоч з протезами, хоч без.

Ще подібне збільшення глибини присінка (кишеньки) суттєво мінімізує рухливість зубів та навіть їх втрату. Також зникають і проблеми по встановленню будь якого імпланту. А перед встановленням ортодонтичних конструкцій вона допомагає створити достатньо місця для них та хорошу опору. Також полегшує щоденну гігієну в цілому. Іноді використовується і у дитячій стоматології, а саме – при короткій вуздечці або такій будові ротової порожнини, що заважає правильному мовленню чи прикусу. Болю під час цієї операції немає, а дискомфорт зведений до мінімуму.

Пластика присінка буває різних видів. Відрізняються вони загалом методом – більш травматичним чи менш травматичним. Тобто класичний варіант – це робота скальпелем з відшаровуванням потрібних тканин і потім з накладанням швів. Але все, звісно ж, робиться під анестезією. Інший варіант серед часто використовуваних сьогодні – лазерний. Він практично безкровний, інколи взагалі не потребує швів та швидший в плані відновлення.

Але в цілому операція вестибулопластика передбачає такі види:

• Скальпельний класичний – доступний та поширений варіант, що робиться відповідно за допомогою скальпеля. Після маленького надрізу ясен, відшаровується потрібна тканина для збільшення глибини присінка. Довше загоюється, ніж після деяких інших видів вестибулопластики, але робиться при складних випадках (дуже глибока рецесія ясен, важлива підготовка до імплантації тощо).
• Лазерний – теж сучасний та часто використовуваний вид вестибулопластики, але вже менш травматичний. Зазвичай він не передбачає швів та має швидке відновлення тканин. Поглиблення присінка порожнини рота саме таким чином робиться при невеликих дефектах та невеликому об’ємі роботи в цілому. Це ідеальний варіант сьогодні.
• Ультразвуковий – використовується трішки рідше, бо передбачає і спеціальне обладнання, і не для всіх випадків підходить (наприклад, для великої площі в плані роботи). Тут потрібен скейлер (спеціальний ультразвуковий апарат), що теж трохи ніби розрізає ясна та відшаровує їх. Але травматизація менша, ніж при скальпелі.
• Електрохірургічний – теж є не часто вживаним видом операції, хоча великої травматизації також не має. Робиться завдяки коагуляції (запаюванню) судин та частіше лише в невеликих зонах ротової порожнини, а ще пацієнтам з більш тонкими яснами. Але може мати більший дискомфорт у період відновлення, ніж при лазері чи навіть скальпелі.