Глибокий прикус: що це таке, чим небезпечний і як його виправити

Часто пацієнти звертаються до ортодонта зі скаргами на стирання емалі або дискомфорт під час жування, не здогадуючись про першопричину. І це зубощелепна аномалія під назвою глибокий прикус.

У нормі зуби повинні лише злегка торкатися, дозволяючи нижній щелепі вільно рухатися. Проте за цієї аномалії нижні різці можуть повністю ховатися за верхніми чи навіть викликати травмування слизової піднебіння.

Що таке глибокий прикус і як його розпізнати

Коли верхній зубний ряд надмірно перекриває нижній, ми говоримо про порушення змикання щелеп. Зовні це виявляється укороченням нижньої третини обличчя: підборіддя здається менш вираженим, а губи – більш стиснутими.

Коли перекриття зубів є нормою, а коли – патологією

Фізіологічна норма передбачає, що вертикальне перекриття різців становить приблизно 1–2 міліметри (що складає близько третини висоти коронки). Якщо це перекриття значно перевищує норму, виникає глибокий прикус, що потребує консультації стоматолога-ортодонта.

Для визначення межі між нормою та патологією лікарі звертають увагу на низку чинників:

• ступінь контакту зубів під час змикання;
• здатність пацієнта вільно виконувати жувальні рухи;
• наявність травматичного контакту нижніх різців із яснами піднебіння.

Якщо помічаєте, що в процесі змикання щелеп нижніх зубів майже не видно, варто записатись до лікаря.

Основні ознаки у дітей і дорослих

Зазвичай патологія супроводжується комплексом симптомів, які можуть турбувати роками. Організм довго намагається адаптуватися до неправильного змикання, тому ознаки наростають поступово. Очевидними вони стають лише тоді, коли компенсаторні можливості м’язів та суглобів вичерпуються:

• Підвищене стирання емалі на передніх зубах.
• Постійне напруження щелепи та втома жувальних м’язів.
• Порушення дикції та складнощі з вимовою звуків.
• Травмування слизової оболонки піднебіння нижніми зубами.
• Клацання або дискомфорт у ділянці, де розташований скронево-нижньощелепний суглоб (СНЩС).
• Періодичний головний біль, що посилюється.

Без належної корекції порушення викликає незворотні зміни. Наприклад, погіршується якість пережовування їжі, робота суглобів та загальний стан здоров’я.

Чому виникає глибокий прикус

Визначення першопричини аномалії є корисним для складання ефективного плану лікування. Адже джерела проблеми можуть бути як вродженими, так і набутими протягом життя.

Спадковість, мікрогнатія та особливості розвитку щелеп

Генетичні чинники відіграють провідну роль у формуванні розмірів і пропорцій зубощелепної системи. У багатьох випадках аномалію прикусу зумовлює мікрогнатія – це недорозвинення однієї з щелеп (найчастіше нижньої), що призводить до неправильного змикання.

Якщо у батьків спостерігалася спадкова схильність до подібних проблем, ймовірність їх виникнення у дитини зростає. Оскільки мікрогнатія є серйозною деформацією лицевого скелета, важливо пройти ранній огляд у ортодонта. Лікар вчасно виявить порушення та призначить лікування, що сприятиме правильному формуванню прикусу.

Набуті чинники, які посилюють проблему

Іноді патологія формується вже після прорізування зубів внаслідок зовнішніх обставин. Серед них:

• Шкідливі звички: тривале смоктання пальця, язика чи сторонніх предметів.
• Ротове дихання, що змушує людину тримати рот відкритим (у дитячому віці важливо забезпечити правильне носове дихання для гармонійного розвитку лицевого скелета).
• Рання втрата молочних зубів, що провокує зміщення сусідніх.
• Неправильне жувальне навантаження.

Вразливішими до набутих впливів є діти, оскільки їхня зубощелепна система ще активно росте і формується.

Глибокий дистальний прикус і мікрогнатія: у чому різниця та зв’язок

Глибокий дистальний прикус поєднує дві аномалії. Перша – надмірне вертикальне перекриття, коли верхні різці занадто перекривають нижні. Друга – сагітальне зміщення щелеп, за якого нижня розташована позаду верхньої.

Однією з причин такого зміщення може бути мікрогнатія, про яку йшлося вище. Тому важливо визначити, чи проблема пов’язана лише з положенням зубів, чи має скелетне походження.

Для цього проводиться ортодонтична діагностика. За її результатами спеціаліст визначає тактику лікування. Якщо причиною є порушення росту кісток лицевого скелета, окрім корекції прикусу, доцільним буде спостереження за розвитком щелеп.

Чим небезпечний глибокий прикус, якщо його не лікувати

Виправлення прикусу є необхідним кроком для збереження здоров’я всієї зубощелепної системи. Позаяк ігнорування патології не минає безслідно, а з часом призводить до руйнування емалі й м’яких тканин ротової порожнини. 

Наслідки для зубів, ясен і СНЩС

Постійний надмірний тиск на передню групу зубів викликає їх патологічну рухливість. Це спричиняє супутні неприємні проблеми, як-от:

• рецесія ясен (опускання їх рівня);
• поява клиноподібних дефектів (ушкоджень емалі біля шийки зуба);
• оголення шийок зубів внаслідок рецесії ясен;
• перевантаження суглоба, що з часом спричиняє хронічний біль;
• поява сколів пломб, вінірів, коронок внаслідок нерівномірного розподілу навантаження;
• розхитування зубів у разі тривалого перевантаження.

Ці процеси розвиваються поступово, тому пацієнти не помічають руйнівних змін аж до появи болю.

Вплив на мовлення, зовнішність і повсякденний комфорт

Оскільки положення щелеп неправильне, окремі звуки вимовляються менш чітко. Інтенсивне жування і тривалі розмови іноді викликають втому жувальних м’язів.

Зміни помітні й зовні. За вираженої аномалії прикусу нижня третина обличчя на вигляд коротша, губи – недостатньо змикаються у стані спокою. Тому люди соромляться посмішки, не хочуть фотографуватися.

Як лікар встановлює діагноз перед лікуванням

Завдяки ортодонтичній діагностиці можна встановити причину аномалії. Для цього під час первинного прийому в «МЕД-ДЕО» стоматолог збирає анамнез, проводить клінічний огляд, оцінює положення зубів, співвідношення щелеп і роботу скронево-нижньощелепного суглоба.

На підставі зібраного анамнезу визначається походження порушення (зубоальвеолярне або скелетне). Від цього залежатиме подальший план лікування.

Які обстеження можуть знадобитися

Лікар може рекомендувати одне або кілька діагностичних досліджень, щоб побачити клінічну картину в 3D-форматі. Залежно від ситуації призначаються:

1. Фотопротокол (фото обличчя та посмішки) – дає змогу оцінити пропорції обличчя, посмішку та зафіксувати початковий стан перед лікуванням.
2. Панорамний знімок (ОПТГ) – показує розташування зубів, стан коренів, кісткової тканини та наявність прихованих патологій.
3. Телерентгенограма (ТРГ) – допомагає оцінити співвідношення щелеп, напрямок їх росту та виявити скелетні порушення.
4. Цифрове сканування або зліпки – використовується для створення точної моделі зубних рядів і планування переміщення зубів.
5. Комп’ютерна томографія (КТ) – призначається за показаннями для дослідження кісткових структур і скронево-нижньощелепного суглоба.

Панорамний знімок зубів

Панорамний знімок зубів (Ортопантомограма)

Маючи на руках результати обстежень, стоматологу простіше скласти правильний план лікування та спрогнозувати його результат.

Як результати діагностики впливають на вибір лікування

Двом пацієнтам зі схожими скаргами ми пропонуємо різні рішення. Якщо проблема полягає лише в положенні зубів, достатньо ортодонтичної корекції. Коли ж діагностовано скелетну патологію, підхід має бути комплексним, можливо, із залученням хірурга.

Глибокий прикус: як виправити

Якщо діагностовано глибокий прикус, як виправити його, вирішує ортодонт після діагностики. Вибір методу залежить від віку пацієнта та ступеня вираженості аномалії. Основна мета – розблокувати рухи нижньої щелепи та досягти фізіологічного змикання.

Брекети, елайнери, дитячі апарати

Для корекції патологічного перекриття та відновлення правильної роботи суглоба застосовуються такі методи:

1. Ортодонтичні пластинки та трейнери. Використовуються у дитячому віці (до 11–12 років) для корекції росту щелеп, поки кісткова тканина ще пластична.
2. Брекет-система. Змінює положення зубів, зменшує надмірне вертикальне перекриття, формує правильне змикання у підлітків та дорослих.
3. Елайнери. Поступово переміщують зуби за допомогою серії індивідуально виготовлених прозорих кап. Підходять для корекції легких і помірних порушень прикусу.

Після завершення лікування настає ретенційний період. Для закріплення результату використовують ретейнери або ретенційні капи.

Коли потрібне комплексне або хірургічне лікування

Буває, що аномалія прикусу зумовлена вираженими скелетними порушеннями. У таких випадках брекети або елайнери поєднують з ортогнатичною операцією, яка коригує положення верхньої чи нижньої щелепи.

Результатами комплексного ортодонтичного лікування є правильне змикання зубів, рівномірний розподіл жувального навантаження, покращення функції жування та гармонізація пропорцій обличчя.

Коли починати лікування і скільки воно триває

Найкраще пройти ранній огляд у ортодонта (десь в 5–7 років). У цьому віці лікар може вчасно виявити порушення та за потреби вплинути на правильний ріст щелеп.

Водночас виправити глибокий прикус можна і в дорослому віці. В середньому лікування триває від 1,5 до 2,5 років залежно від клінічної ситуації (складності аномалії, обраного методу тощо).

Профілактика та що можна зробити до консультації

Повністю виправити аномалію прикусу не завжди можливо (особливо якщо спричинена генетикою). Проте реально знизити ризик її розвитку або прогресування, якщо дотримуватися кількох порад:

• Контроль дитячих звичок. Не дозволяйте малечі смоктати палець або пустушку довше рекомендованого віку (і самі уникайте звички гризти сторонні предмети – ручки, олівці).
• Своєчасне лікування зубів. Не відкладайте лікування карієсу та не пропускайте регулярні профілактичні огляди у стоматолога.
• Правильне носове дихання. Зверніться до лікаря, якщо дихати через ніс складно, адже хронічний нежить та аденоїди негативно впливають на розвиток щелеп.

Помітили, що нижні зуби майже повністю перекриваються верхніми? Не варто чекати, доки з’являться біль чи інші симптоми. Чим раніше ортодонт «МЕД-ДЕО» оцінить прикус, тим простішим і ефективнішим буде лікування. 

Питання і відповіді (FAQ)

Що таке глибокий прикус?

Глибокий прикус – це аномалія, за якої верхні передні зуби перекривають нижні більш ніж на третину висоти їх коронки. Таке порушення часто призводить до швидшого стирання зубів, перевантаження жувальних м’язів і скронево-нижньощелепного суглоба, а у виражених випадках – впливає на риси обличчя. Без своєчасного лікування патологія нерідко прогресує та ускладнює роботу всієї зубощелепної системи.

Чи закритий прикус і глибокий прикус – це одне й те саме?

У стоматологічній галузі глибокий і закритий прикус є синонімічними поняттями. Однак основним у медичній практиці вважається перше, тому ортодонти частіше послуговуються ним. В обох випадках йдеться про надмірне вертикальне перекриття нижніх різців верхніми під час змикання зубів, яке порушує жування, дикцію та роботу скронево-нижньощелепного суглоба. Такий стан потребує консультації лікаря.

Чи можна виправити глибокий прикус без брекетів?

Глибокий прикус можна виправити без брекетів, але лише в окремих клінічних випадках. У дитячому віці для корекції використовуються пластинки або функціональні апарати. Дорослим людям підходять елайнери. Якщо порушення пов’язане з аномаліями росту щелеп або має виражений скелетний характер, незнімних ортодонтичних конструкцій буде недостатньо. Оптимальний метод лікування ортодонт визначає після комплексної діагностики.

Скільки триває лікування глибокого прикусу?

Лікування глибокого прикусу займає від 1,5 до 2,5 років, але точний термін можна визначити лише після комплексної діагностики. Якщо порушення незначне, корекція завершиться швидше, тоді як за виражених скелетних аномалій вона може тривати довше. Після цього пацієнт носить ретейнери, поки кісткова тканина та зв’язковий апарат адаптуються до нового положення.

Коли при глибокому прикусі може знадобитися операція?

Ортогнатична хірургія показана не всім пацієнтам із глибоким прикусом. До неї вдаються лише тоді, коли основною причиною є значні скелетні порушення, а переміщення зубів не дозволить досягти правильного співвідношення щелеп. Остаточне рішення лікар приймає після проведення комплексної діагностики. Нерідко втручання поєднують з ортодонтичним лікуванням для повноцінної корекції прикусу та оклюзії.

Автор статті стоматолог-ортопед, стоматолог-терапевт, стоматолог-хірург Ярмоленко Катерина Петрівна