Надкомплектні зуби у дітей і дорослих: що таке гіпердонтія, чому з’являється та чи потрібно видаляти

Що таке гіпердонтія, поліодонтія та надкомплектні зуби

Гіпердонтія – це аномалія кількості зубів. Якщо з медичного погляду, це стан, коли у людини формується більше зубів, ніж передбачено нормою. Тобто в нормі, наприклад, у дорослої людини повинно бути від 28 до 32 зубів (в залежності від зубів мудрості). А коли з’являється додатковий зуб – лікар може ідентифікувати це як зайві зубні одиниці або ж надкомплектні зуби.

Ще гіпердонтію називають поліодонтією. Це просто більш вживаний та менш вживаний терміни. Але в будь-якому разі цей стан пов’язаний саме з надмірною кількістю зубів – незалежно від того, чи знаходиться зуб поза зубним рядом, чи безпосередньо в ньому. Подібні зуби можуть заважати нормальному росту інших зубів, а ще впливати на прикус і створювати проблеми у ротовій порожнині.

Крім таких професійних термінів, як «гіпердонтія» або «поліодонтія», у побуті люди часто кажуть простіше: «зуби в два ряди», «зайвий зуб» або ж «зуб росте з ясен».

У стоматологічній практиці ця патологія спостерігається, як у дорослих, так і у дітей. І прояви у всіх можуть бути різними – від «другого зуба» в ряду до зуба поза зубним рядом або навіть на піднебінні. Іноді буває і так, що надкомплектний зуб залишається у кістці без подальшого прорізування. Тоді можна довго не знати про його існування, поки це не виявить стоматолог на рентгені чи КТ. Але при виявленні зуба, видаляти його чи ні, рішення приймається вже індивідуально лікарем. Зазвичай головну роль тут грає те, чи заважає він іншим зубам та прикусу, чи ні.

Комп’ютерна томографія зубів (КТ зубів)

Ціни на комп’ютерну томографію зубів

Причини гіпердонтії: чому з’являється зайвий зуб

Точні причини гіпердонтії не завжди можна встановити достовірно. Але сучасна стоматологія розглядає кілька найпоширеніших наукових версій. Отже, гіпердонтія може виникнути через:

• Порушення формування зубних зачатків – інколи ще на етапі їх формування може з’являтися «зайвий зачаток», який потім або залишається в кістці, або дає зайвий зуб.
• Спадкову схильність – коли подібні «зайві» зуби були або у батьків, або дуже близьких родичів. Тоді генетична схильність у людини значно вища.
• Особливості внутрішньоутробного розвитку – інколи подібні зміни зубощелепної системи можуть формуватися ще під час розвитку дитини у період вагітності.

Самостійно визначити причину гіпердонтії пацієнти, звісно, не можуть. Саме тому важлива професійна діагностика і консультація стоматолога, де вони спочатку питають: «чи може бути 9-й зуб після зуба мудрості» або «що це в мене за маленький додатковий зуб»? Тож після огляду та обстеження лікар вже точно зможе сказати – чи йде мова про надкомплектний зуб, чи ні.

Як зрозуміти, що у дитини росте зуб над зубом або зуби в два ряди

Батьки можуть помічати, що у дитини росте зуб над зубом або ж взагалі формується другий ряд зубів. Така ситуація, звісно, викликає тривогу, але тут важливо розуміти: це не завжди означає саме гіпердонтію!

У більшості дітей постійний зуб починає прорізуватися ще до того моменту, коли молочний встиг випасти. Саме через це й складається враження, ніби зуби ростуть у два ряди. Особливо часто це трапляється в ділянці нижніх передніх зубів.

Водночас існують ситуації, коли не треба чекати, а звернутися до стоматолога з дитиною. Наприклад, коли постійний зуб вже прорізався позаду молочного, а молочний дуже довго не випадає. Або ж, коли у дитини з’являється так званий «другий ряд» зубів, що помітно зміщує інші зуби. Варто точно звернути увагу на те, якщо зуб росте неправильно або з’являється у нетиповій ділянці щелепи. Також, якщо такий зуб викликає неприємні відчуття саме під час жування – це сигнал, що, як мінімум, потрібен огляд лікаря і його професійна рекомендація.

Коли другий ряд зубів пов’язаний із затримкою випадіння молочних зубів

Зазвичай другий ряд зубів у дітей формується через те, що молочні ще тримаються, а постійні вже прорізуються. Тобто затримка випадіння молочних зубів –  це доволі поширена ситуація у період зміни прикусу на постійний. У такому випадку ці нові зубчики на зубах можуть з’являтися або позаду, або вище молочних.

Причина тут проста – корінь молочного зуба розсмоктується повільніше, ніж має бути. Тому це не завжди можуть бути надкомплектні зуби, а просто випадок при прорізування, коли один зуб трішки вище за інші. Але показати дитину лікарю-стоматологу рекомендовано у будь-якому випадку. Зволікати з цим не варто та не варто намагатися самостійно «розхитати» молочний зуб.

Які ознаки можуть вказувати саме на надкомплектний зуб

Не тільки надкомплектний зуб на піднебінні є нетиповим взірцем зайвого. Хоча, звісно, коли зуб росте на піднебінні, це вкрай помітно та заважає жуванню і дикції.  Але є інші, менш помітні на перший погляд ознаки, що свідчать про «зайвий зуб», якого не повинно бути. Це, коли зуб:

• Прорізується поза основним рядом – ближче до ясен або позаду зубів.
• Має маленький або конусоподібний розмір.
• Заважає сусіднім зубам.
• Викликає скупченість зубів загалом.
• Звісно, якщо у дуже нетиповому місці (зуб росте на піднебінні або близько до щоки/губи).

Батьки дітей часто описують таку проблему як: «зуб під зубом», «маленькі зуби» або «зубчики на зубах». У побуті саме передні надкомплектні різці іноді називають ще «заячі зуби», хоча цей термін не є медичним.

Чим небезпечні надкомплектні зуби

Наслідки, до яких можуть призвести надкомплектні зуби, якщо їх не контролювати або не видаляти вчасно, є. Серед основних:

• Зміщення сусідніх зубів та поступова деформація зубного ряду в цілому.
• Порушення прикусу і неправильне змикання зубів через це.
• Скупченість та відповідно нестача місця іншим зубам.
• Затримка прорізування постійних зубів.
• Травмування слизової язика чи щоки та її постійне подразнення.
• Естетичний дискомфорт через вже помітну нерівність зубів.
• Труднощі з дикцією та жуванням, що впливає на естетику посмішки і роботу ШКТ.
• Складнощі з гігієною через важкодоступні ділянки між зубами.

Тобто головний висновок тут, який варто усвідомити: надкомплектні зуби – це проблема не лише естетичного характеру. Вони впливають на роботу всієї зубощелепної системи, додають ортодонтичні порушення, а згодом викликають перенапруження жувальних м’язів і головний біль, або навіть проблеми зі шлунково-кишковим трактом.

Діагностика: як підтверджують гіпердонтію

Діагностика гіпердонтії зубів зазвичай починається з клінічного стоматологічного огляду. На ньому лікар оцінює положення зубів людини, прикус, наявність скупченості та якраз можливі ознаки надкомплектних зубів. Але часто такого візуального огляду замало, адже «зайві» зуби можуть бути ретинованими – тобто не прорізатися повністю або залишатися в кістці. Ретинований зуб не видно при звичайному огляді, але видно на рентгені чи КТ.

Отже, для більш точної та повноцінної діагностики надкомплектних зубів проводять:

• Панорамний знімок – загальний огляд щелеп та усіх зубів.
• Комп’ютерну томографію щелеп (КТ) – детальне 3D-дослідження.
• Прицільні рентгенологічні дослідження – знімок окремого зуба або конкретної ділянки щелепи.

Саме така інструментальна діагностика визначає точне розташування зубів, кількість додаткових зачатків (якщо вони є) та їхній вплив на зубощелепну систему. Після цього лікар й рекомендує, що робити з наявною гіпердонтією.

Лікування поліодонтії: коли потрібне видалення при гіпердонтії

Лікування поліодонтії підбирається індивідуально. Воно залежить від різних факторів. А саме: лікар враховує вік пацієнта, розташування зуба, його вплив на прикус та естетику, ризик ускладнень.

Іноді можливе лише спостереження за подібним зубом. Наприклад, якщо немає явних скарг пацієнта чи він не заважає сусіднім зубам. Іноді потрібне видалення при гіпердонтії, особливо коли «зайвий зуб» вже порушує прикус або не дає прорізуватися постійним зубам саме у дітей.

Якщо було зроблене хірургічне видалення зуба, далі пацієнту рекомендована ортодонтична корекція брекетами або елайнерами. Це потрібно для правильного вирівнювання зубного ряду якраз через видалення надкомплектного зуба або зубів. Тоді прикус поступово нормалізується, а зуби і щелепи функціонують правильно: як при жуванні, так і при мовленні.

Іноді пацієнти звертаються за допомогою до стоматолога вже тоді, коли надкомплектний зуб дуже заважає життю. У таких ситуаціях важливо не відкладати лікування і почати його одразу. Адже ортодонтична корекція може ставати складнішою, особливо з віком чи при складних випадках гіпердонтії.

Що робити батькам і пацієнту після виявлення зайвого зуба

Якщо ви помітили зайвий зуб у себе або ж у дитини, найважливіше – це не панікувати та точно не вирішувати проблему самостійно (тобто не намагатися видаляти або рухати зуб).

Найкращий алгоритм дій тут такий:

1. Записатися на консультацію до стоматолога.
2. Пройти клінічний огляд.
3. Виконати рентгенологічну діагностику або КТ за призначенням.
4. Отримати план лікування від стоматолога-хірурга чи ортодонта.
5. Виконувати всі рекомендації щодо спостереження або ж лікування.

При самостійному розхитуванні, зміщенні чи намаганні видалити зуб у домашніх умовах можна зробити тільки гірше. І навіть коли здається, що такий зуб – це незначна проблема, тільки діагностика дозволяє точно зрозуміти повну картину та оцінити ризик для прикусу або сусідніх зубів. Тому якщо помітили надкомплектний зуб – обов’язково звертайтесь якомога раніше до стоматолога! Рання діагностика здатна допомогти простіше та швидше вирішити подібну проблему.

Питання і відповіді (FAQ)

Що таке гіпердонтія?

Гіпердонтія – це поява надкомплектних або, простіше кажучи, зайвих по кількості зубів.

Чи може бути 9-й зуб?

9-й зуб у людини може бути. Але він і вважається надкомплектним – тобто тим, який в нормі не повинен був з’явитися. Точно встановити, чи це саме 9-й зайвий зуб може лікар після огляду та діагностики.

Що робити, якщо у дитини росте зуб над зубом?

Якщо у дитини росте зуб над зубом, треба записатися на консультацію до стоматолога. Причиною такого стану може бути і зайвий зуб, і затримка випадіння молочного зуба.

Чим відрізняється гіпердонтія від затримки випадіння молочного зуба?

Гіпердонтія від затримки випадіння молочного зуба відрізняється тим, що у першому варіанті просто формується додатковий зуб, якого не повинно бути від природи. У другому варіанті – молочний зуб випадає невчасно.

Автор статті стоматолог-ортопед, стоматолог-терапевт, стоматолог-хірург, стоматолог-пародонтолог Терент’єва Оксана Василівна